четвер, 29 січня 2015 р.

Бої під Дебальцевим вирішують долю зимової кампанії

Міністерство оборони недавно заявило про зрив загального наступу бойовиків, яке вони збиралися провести 16-18 січня. Ситуація на Донбасі дійсно говорить про те, що більшість наступальних операцій, які бойовики здійснювали на декількох ділянках східного фронту, були зупинені українською армією. Під загрозою оточення знаходиться лише Дебальцевське угруповання збройних сил (ЗСУ), що опинилася у своєрідній «кишені» через конфігурацію лінії фронту. Якщо наступ на Дебальцеве буде відбито або ж війська просто підуть зі згубного «кишені», українська сторона зможе говорити про свою перемогу у зимовій кампанії.

Донецький аеропорт

Нова криза на східному фронті почалася 13 січня, коли в результаті обстрілу бойовиками маршрутного автобуса під Волновахою загинули 13 мирних громадян. У той же день сепаратисти висунули захисникам Донецького аеропорту ультиматум: залишити об'єкт до 17.00 або ж українські солдати, що одержали в народі за свою стійкість прізвисько «кіборги», будуть знищені артвогнем.

До того часу бойовики, скориставшись перемир'ям, зуміли заблокувати новий термінал ДАП, який, власне, і захищали «кіборги». Оборона терміналу забезпечувалася також артилерійськими батареями і бронетехнікою ЗСУ, які дислокувалися в довколишніх населених пунктах - Пісках і Авдіївці. Без захоплення Пісків і Авдіївки взяття терміналу для бойовиків з військової точки зору не мало ніякого сенсу.

Марність лобових атак на термінал визнав і ватажок слов'янських терористів Ігор Гиркин («Стрєлков»): «Обидві ворогуючі сторони" штовхаються "на відносно маленькому п'ятачку, що не має зовсім ніякого військово-стратегічного значення. Для української сторони утримати аеропорт важливо з точки зору "престижу", однак є і цілком логічний мотив - ЗСУ перевершує бойовиків за чисельністю і кількістю техніки, тому навіть рівні втрати йдуть "на користь" ЗСУ. Для ЗСН (так звані, "збройні сили Новоросії" .- А ') жодних зрозумілих причин, крім того ж самого "голого престижу" не проглядається взагалі. Інакше з самого початку атакували б Піски і Авдіївку, які мають по-справжньому тактичну цінність і володіючи якими, можна абсолютно заблокувати аеропорт і змусити його гарнізон до здачі ».

Гіркін абсолютно правильно оцінив справжню мотивацію бойовиків. Стійкість «кіборгів» стала своєрідним символом, тому падіння ДАП могло б морально підкосити українську армію і надихнути бойовиків. Спочатку сепаратисти наступали успішно. Вони потіснили підрозділи ЗСУ в Пісках і Авдіївці і відбили всі спроби українських бійців деблокувати новий термінал. Під час однієї з таких спроб підрозділ десантників, що намагалося деблокувати термінал, заблукало в густому тумані і нарвався на позиції бойовиків. Вісім бійців потрапили в полон.

Втім, пропагандистської перемоги у сепаратистів не вийшло: в ніч на 22 січня будівля терміналу просту завалилася, поставивши таким чином крапку в героїчній обороні аеропорту. Потім українська армія повернула собі позиції в Пісках і Авдіївці. Це визнали навіть джерела, які активно підтримують позиції сепаратистів і пропагують діяльність нелегітимних «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» (ДНР і ЛНР). Так, 27 січня сайт colonelcassad заявив, що так зване «ополчення» понесло в боях під Донецьком значні втрати, а ВСУ, навпаки, утримали позиції і контролюють більшу частину селища Піски: «Авдіївка також міцно утримується (українською армією.- А ')» . Зауважимо, що 21 січня той же сайт стверджував, що «більша частина селища Піски» знаходиться під контролем бойовиків «ДНР».

Інші ділянки фронту

Крім атак на ДАП, бойовики почали наступ в Луганській області (в районі траси Т1303), під Маріуполем, а також в районі Дебальцевого, де конфігурація фронту створила передумови для оточення великого, чисельністю близько 8000 чоловік, угруповання ЗСУ. Бойовикам активно допомагала регулярна російська армія. За даними РНБО, загальна чисельність російських військ на Донбасі, станом на 23 січня, перевищила 9 тис. осіб. Присутність російської армії в Україні видавали і типи зброї, якими РФ постачала підконтрольних їй бойовиків. Наприклад, це були вогнеметні системи залпового вогню «Буратіно», якими не володіє українська армія. Про наявність цих систем повідомляли очевидці боїв за ДАП. Загальна ж чисельність незаконних збройних формувань на Донбасі, за оцінками Радбезу, наближалася до 40 тис. чоловік.

«Дебальцевський котел» міг би стати великою поразкою ЗСУ, але під час перемир'я українська армія підготувала оборонні позиції по всій лінії фронту і створила резерви. Танкові та артилерійські дуелі в Луганській області за контроль над трасою Т1303 в Слов'яносербському районі закінчилися не на користь бойовиків «ЛНР» - українська армія фактично утримала позиції.

23 січня лідер незаконної «ДНР» Олександр Захарченко заявив, що так зване «ополчення» має намір наступати аж до адміністративних кордонів Донецької і Луганської області і більше не збирається обговорювати тему перемир'я. Вранці 24 січня бойовики обстріляли з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) "Град" окраїни Маріуполя, убивши 30 мирних жителів. У той же день Захарченко заявив, що обстріл Маріуполя є початком наступу на це місто. Трохи пізніше ватажок «ДНР» відступився, заявивши, що «ніхто місто штурмувати не збирається».

Невдалі атаки бойовиків поступово міняли риторику їх пропагандистів. Так 21 січня сайт colonelcassad називав ситуацію на фронті «помірно-сприятливою» для бойовиків: «Противник (українська армія.- А '), зазнавши невдачі в наступальних діях, практично на всіх ділянках фронту перейшов до оборони». Сприятливою обстановка називалася і на наступний день, а ось 23 січня сайт почав писати про «висунення резервів» з боку ЗСУ і про «різке уповільнення» наступу бойовиків. 27 січня сайт говорить про те, що резерви, які вступили в бій, дозволили ЗСУ перейти на низці ділянок в контрнаступ. «До 28 січня наступальні дії ЗСН на більшій частині фронту зупинилися», - визнає, зрештою, сайт. «До Пісків і Авдіївці підтягнуто дуже велика кількість техніки і піхоти, які за останню добу просто задавили" ополчення "і змусили його залишити частину взятих раніше позицій», - написав 28 січня блогер El Murid, який також висвітлює події на Донбасі з боку сепаратистів.

Втім, ще 25 січня, під час екстреного засідання РНБО, присвяченого маріупольським подіям, міністр оборони Степан Полторак заявив, що сили АТО зірвали наступ бойовиків на Донбасі, яке планувалося на 17 січня. «Завдяки продуманим, чітким діям керівництва збройних сил і особового складу ЗСУ були зірвані плани терористичних угруповань провести наступ», - заявив міністр. За його словами, з 17 по 24 січня сили АТО знищили 805 терористів і поранили 405. Крім того, українські військовослужбовці підбили 23 танка, 67 бойових машин, 18 реактивних систем залпового вогню, 21 самохідну артилерійську установку і 23 одиниці автотранспорту.

Одним з ділянок, де українська армія контратакує, за словами координатора групи «Інформаційне опір», народного депутата Дмитра Тимчука («Народний фронт»), є район Оленівки, на південь від Донецька. Вчора пан Тимчук заявив, що противник перекинув у цей район до 20 одиниць бронетехніки, щоб «стабілізувати ділянку Оленівка - Докучаєвськ», де два дні тому здійснила рейд мобільна група українських військ. Відзначимо, що в разі прориву позицій бойовиків під Оленівкою українська армія зможе загрожувати південним районам Донецька.

Дебальцевська «кишеня» є зручним плацдармом для наступу на Донецьк з боку Єнакієвого і Макіївки. Якщо українська армія не збирається брати Донецьк, то втрата цього плацдарму, за тієї умови, що угруповання ЗСУ не опиниться в оточенні і буде виведена через «пляшкове горлечко» в районі Світлодарська, не матиме великого значення. З іншого боку, у бойовиків не так вже й багато сил для того, щоб зачинити «котел». За оцінками пана Тимчука «загальна чисельність формувань російсько-терористичних військ, що проводять бої за Дебальцевський плацдарм - близько 2 500 чоловік, до 35 танків, близько 50 бойових броньованих машин, до 50 одиниць ствольної артилерії (включаючи САУ), а також не менше 22 одиниць РСЗВ». Загальна ж чисельність української угруповання, як мінімум, в три рази більше, крім того, українські частини займають заздалегідь підготовлені до оборони позиції.

Відзначимо, що Генштаб ЗСУ вчора також не рахував обстановку під Дебальцеве критичною. «У Дебальцевому розташований один зі штабів сектора зони АТО. Про серйозний напрузі в районі Дебальцевського плацдарму нам відомо. Якщо ситуація на тій чи іншій ділянці критична, то туди направляють резерви, щоб стримувати агресію супротивника. Але якщо мова не йде про відправку резервів, ми виходимо з того, що ситуація - не є критичною», - повідомив учора журналістам в.о. спікера Генштабу Владислав Селезньов.

Найближчі перспективи

Активізація бойовиків на сході України координується російською стороною, яка направляє в «ДНР» і «ЛНР» зброю, боєприпаси, а також живу силу. У той же час, присутність російських солдатів наполегливо заперечується на рівні міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. «Про потоки військ і озброєнь ми чули багато разів. Я щоразу кажу, якщо ви з такою впевненістю стверджуєте - покажіть факти», - заявив пан Лавров на недавній прес-конференції.

Мотиви президента РФ Володимира Путіна щодо останніх подій на Донбасі пояснив російський політик і довірена особа пана Путіна, Сергій Марков. «Після звільнення армією" Новоросії "Маріуполя буде колосальний накат на Росію і нові санкції. Після звільнення Слов'янська все буде ще жорсткіше. Після визволення Запоріжжя та коридору на Крим Росії будуть загрожувати війною. Після визволення Харкова та Одеси все буде категорично навпаки, будуть переговори і обмін. Всі санкції ЄС будуть поступово скасовані (США щось залишать для збереження обличчя), "хунта" буде відсторонена від влади, Україна стане демократичною і федеративною. Все це в обмін на невзяття Києва. Бо Захід буде боятися, що його політика призведе до возз'єднання більшої частини України з Росією », - заявив пан Марков на своїй сторінці в Facebook 24 січня. З цих слів ясно, що кінцевою метою бойових дій є нанесення ЗСУ серії локальних поразок, щоб примусити Україну укласти мир на умовах, які були б вигідні Російської Федерації. Однією з таких умов, наприклад, є збереження України в геополітичній орбіті РФ.

Таким чином, наступ мав перед собою обмежені цілі. На першому етапі збройні формування намагалися намацати слабке місце в оборонних порядках української армії. Не отримавши психологічних плюсів від руйнування ДАП, бойовики за підтримки російської армії перейшли в наступ в Луганській області. Отримавши відсіч в тому районі, вони завдали удару «Градами» по Маріуполю. Знову отримавши здачі (4 з 6 установки «Град», з яких вівся вогонь по місту, за заявою Степана Півторака, були швидко знищені), бойовики активно взялися за Дебальцеве.

У підсумку, намагаючись наступати обмеженими силами відразу в декількох місцях, сепаратисти отримали тільки один сумнівний «приз» - зруйнований термінал Донецького аеропорту. Загальну невдачу агресорів визнав також Ігор Гіркін: «Наступ ЗСН фактично зупинено на всіх напрямках. ЗСУ повсюдно контратакують. Моя особиста оцінка (за наявними в моєму розпорядженні неповними даними): планування операції - на "три з мінусом", виконання - на "тверде два"».

У сформованій ситуації бойовики можуть розраховувати хіба що на формування «Дебальцевського котла». Проте командування ЗСУ готове до подібного розвитку подій. На більш великі самостійні наступальні операції, типу прокладання коридору в Крим, так зване «ополчення» не спроможне - для цього їм потрібна більш масштабна російська військова допомога, яку вже не вдасться приховати. Якщо командування ЗСУ не дозволить зачинити кришку «котла» або просто виведе війська з «кишені» під Дебальцеве, січневу оборонну битву можна буде вважати виграною - сил для злому українських укріпрайонов у сепаратистів не так вже й багато.

Джерело: Апостроф

Немає коментарів:

Дописати коментар