середа, 18 лютого 2015 р.

Сім рівнів війни: стратегічні рамки для України (закінчення)


6. США - Китай.
Повільна війна за світове панування.

Зовнішньополітична доктрина США понад 150 років полягає в тому, щоб не допустити виникнення сили, що може кинути виклик в боротьбі за світове економічне панування. Зробити це може тільки Китай, і цей виклик, по суті, вже кинутий і прийнятий. Це реальне зіткнення гігантів - але, як і всі геоекономічні сутички, дуже повільне. Тому очікувати швидкого розгортання подій тут не варто. Примітно, що на цьому рівні і в цих тимчасових рамках Україна вже не фігурує. Росія ж, що була на попередніх рівнях гравцем, тут всього лише майданчик, ресурс, який гравці прагнуть найкращим способом використовувати для своєї перемоги.

Війна США та Китаю також носить химерний характер - в силу накопичених взаємозв'язків два борця настільки з'єднані один з одним, що взаємно проросли. Щоб відобразити цей факт, шотландський історик Найялл Фергюсон ввів в ужиток слово «Химерики» (Chimerica = China + America).

Світова геоекономічна війна пояснює, чому США побоюються швидкого розпаду Росії: занадто багато ресурсів відразу потрапить в руки Китаю. Тому США тиснуть Росію обережно.

Однак сила Америки не тільки в тому, що вона потужніша в економічному і військовому відношенні. Ми вже говорили, що геоекономічні війни («війни Афіни») вище воєн геополітичних («воєн Ареса»). Але ще вище є геокультурна, або онтологічна війна («війна Аполлона» за тією ж класифікацією, в інших джерелах звана також «війна Христа»). Це війна за істину, за домінуючу парадигму мислення. І така війна йде в світі постійно.

7. Світ кордонів - Світ доріг.
Онтологічна війна.

Ми не можемо докладно описувати в даному тексті онтологічну війну між Світом кордонів і Світом доріг, цьому присвячений окремий раніше опублікований матеріал. Рекомендуємо його прочитати, а тим, хто читав, нагадаємо: ця війна ведеться вже тисячі років. У наш час відкритий Світ доріг представлений євроатлантичною цивілізацією (Євросоюз, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія), а також окремими яскравими аватарами - Японією, Південною Кореєю, Сінгапуром. Закритий Світ кордонів представлений Росією, Китаєм, значною частиною ісламського співтовариства, а також певними силами всередині США, Європи та інших країн. По суті, два протиборчих Світи не персоніфіковані країнами - адже і в Росії є прихильники Світу доріг, тільки вони не при владі. Протистояння світів відображається в боротьбі долара і золота на світовому фінансовому ринку, а також кидає конспірологічну тінь у вигляді історії боротьби міфічних кланів Ротшильда і Рокфеллера.

Відкритий, що розповзається на всі боки як ляпка, що зв'язує все з усім і вибудовує міріади горизонтальних зв'язків, Світ доріг веде безкомпромісну війну за істину зі Світом кордонів - закритим, ієрархічним, жорстким. Вони б'ються як два спортсмени з різних видів спорту: сила і техніка боксера нічого не вирішує проти швидкості і стрибучості легкоатлета. Не вирішує, поки не піймав.

Минув час, коли прапор Світу кордонів в онтологічної війні міцно тримав Радянський Союз. Сьогодні цей прапор піднімає радикальний ісламізм. Однак нинішні битви на Донбасі є відгомоном цього тисячолітнього протистояння. І ось чому.

Україна народилася у Світі доріг, розпочавшись як Київська Русь на перехресті великих торговельних шляхів, далі формуючись у світі порубіжжя і Дикого Поля. Пізніше вона була захоплена, поділена і оприбуткована Світом кордонів, двома великими імперіями. Однак духовно залишилася у Світі доріг, і зараз намагається повернутися додому, вирватися з ланцюгів.

На противагу Україні, Московія народилася у Світі кордонів і завжди залишалася там. Спочатку на північних слов'янських землях з'явилися дві альтернативні моделі державності: ординська самодержавна Московія і Ганзейський вічовий Новгород. Перше, що зробила Москва, як тільки набрала сил, - знищила Новгород, вирізавши жителів і спаливши місто. Але знадобилося ще публічно «стратити» великий вічовий дзвін, вирвавши йому язика. Символічна страта підкреслює, що мова не йде про геополітику або геоекономіку: це була онтологічна війна, принципова битва моделей державності, а в такій війні полонених не беруть.

Україна продовжила протистояння з Московією в онтологічній війні і програла. Це мало не закінчилося повним знищенням українського проекту: удари йшли не тільки по культурі, а й на рівні геноциду. Сьогодні - по суті, остання сутичка цієї війни на території Східної Європи. Перемога Світу доріг означає повернення України до рідного дому. Перемога Світу кордонів означає повернення в Радянський Союз - ненадовго (за мірками історії), але з трагічними наслідками.

Висновок

Ми вже відзначали, що гравці попередніх рівнів на наступних рівнях стають лише майданчиком для гри або, в кращому випадку, фігурою. Другий важливий закон воєн ми також вже розглянули: геополітичні війни завжди рівнем нижче, аніж геоекономічні, а ще вище йдуть онтологічні (геокультурні). Залишилося згадати третій закон: війна більш високого рівня завжди йде повільніше і триває довше, ніж війна нижчого рівня.

Так, конфлікт на рівні псевдореспублік [1] ​​був фактично вичерпаний за досить короткий час. Війна за незалежність [2] може затягнутися ще на довгі місяці. Війна систем [3] займе, в кращому випадку, пару років. Випадково зачеплений за сучасність осколок минулого холодної війни [4] закінчиться не більше аніж за 10 років, а швидше за все, раніше. Війна сценаріїв [5] триватиме років 20-25, до остаточної перемоги одного з них. Велика геоекономічна війна [6] буде йти повільно, не менше півстоліття, а то й більше. Нарешті, війна світів [7] триває сторіччя.

Тому в рамках війни більш високого рівня війна низького рівня є просто епізодом, окремим боєм. Результат цієї битви впливає на результат всієї війни, але лише частково: адже є й інші битви. Театр війни більш високого рівня завжди ширше. Так, наприклад, російсько-українська війна [2] - це не тільки Донбас [1], але і Крим. У війні Майдану і Гідри [3] можна програти Донбас, але виграти все інше (звичайно, хочеться виграти все без винятку). Проросла з минулого холодна війна [4] цілком може зачепити Казахстан і Азербайджан. Химерна війна сценаріїв [5] охоплює всю Європу, а також південний схід чорноморського басейну. А ареною онтологічної війни [7] є весь світ, і в рамках цієї війни балтійсько-чорноморський пояс є лише окремим театром воєнних дій, навряд чи більш важливим, аніж близькосхідний.

Зате результат війни більш високого рівня твердо визначає переможця на більш низькому рівні. Перемога України у Війні за незалежність [2] знімає питання сепаратизму [1], а перемога Майдану над Гідрою, тобто нової України над старою [3], дає безумовну перевагу у Війні за незалежність. Розпад Росії в результаті нової холодної війни [4] зовсім не означає нічого доброго для України, де можливі різні сценарії [5], але перемога «південнокорейського» сценарію [5] однозначно визначає переможця в фантомній холодній війні [4], хоча є варіанти для Росії - або неконтрольований розпад, або контрольоване переродження в нову Росію, вільну і демократичну.

Розуміння багатошаровості нинішнього конфлікту, різного характеру та тривалості його рівнів, принципової відмінності цілей учасників дозволяє не тільки зрозуміти причини тих чи інших подій, а й проводити стратегічне моделювання майбутнього. Цьому будуть присвячені наступні публікації.

Немає коментарів:

Дописати коментар