вівторок, 9 червня 2015 р.

Фашистська суть РПЦ (стаття 2012 року)

Ну ось. Те, що рано чи пізно мало статися, сталося. У тому сенсі, що коли гора втрачає здатність народжувати мишей, вона починає плодити орків. Бо нічим іншим назвати останні заяви одного з головних ідеологів РПЦ Всеволода Чапліна складно.

Особливо показово, що своїми роздумами голова Відділу РПЦ із взаємин Церкви та суспільства (з показовою абревіатурою - ОВЦО), ділився з паствою акурат напередодні Різдва Христового.

Але якщо ви думаєте, що протоієрей традиційно віщав про надію, добро й любов, які несе у світ це свято, то дзуськи.

Бо 5 січня 2012 року, коли погляди православних християн були спрямовані в бік Віфлеєму, один з головних православних попів, прославляв війну. До якої, на його глибоке переконання, повинна готуватися Росія.

"Я думаю, что нужно подумать сегодня о мощном военном присутствии России во всех регионах, где люди просят защиты от оранжевых экспериментов, от разного рода цветных революций. Даже если России нужно будет участвовать в боевых действиях, этого не нужно сегодня бояться. Армии нужно, наконец, дать настоящую работу. Сетевых хомячков вполне можно было бы отправить в действующие войска. Те из них, кто выживут, наверное, станут людьми".

Для тих, хто не зовсім в темі, нагадаю, що російська влада зневажливо називає мережевими хом'яками і бандерлогами тих громадян РФ, які спершу не погодилися з результатами виборів Держдуми. А потім ще й вийшли на протестні акції. Організовані за допомогою соцмереж. Проте, з урахуванням того, що в грудні на проспекті Сахарова в Москві зібралося понад 100 тисяч людей, влада почала розуміти, що мережеві хом'ячки - це не тільки безсловесний інтернет-планктон, а ще й реальна загроза режиму.

Тому РПЦ, давно утворила з режимом тандему тріаду, і забила тривогу. Причому в кращих традиціях Папи Урбана II, який в 1095 році дав старт багатовіковому марафону на крові під назвою "Хрестові походи".

А чому ні? На носі 200-річчя з дня початку Великої Вітчизняної війни 1812 року. Чому б його не відзначити черговим подвигом російської зброї. В підтримку, так би мовити, продовження традицій та підвищення в крові рівня патріотизму.

Зрозуміло, що ігри у ворогів і войнушки і сьогодні є одним з важливих інструментів відволікання уваги населення від насущних проблем. Але зазвичай в сучасному християнському світі первинним палієм військових пожеж є влада світська. А тут на тобі:

"Во всех тех местах, где люди озабочены опасностью цветных экспериментов над теми или иными народами, Россия вполне может присутствовать, в том числе военным образом, полномасштабно, даже если это будет означать участие в боевых действиях. И вот в этих действиях должен участвовать, по крайней мере, весь мужской элемент нашего народа, включая тех самых несчастных хомячков, которые очевидно могут исправиться только тогда, когда они столкнутся с реальной мужской работой, с военной работой".

Словом, вставай весь чоловічий елемент правильного православного світу на битву з силою темною ...

Скажете, не те Чаплін випив або покурив?

Аж ніяк.

По-перше, свої кровожерні інстинкти Чаплін демонструє не вперше.

У десятих числах грудня минулого року, Чаплін в Німеччині взяв участь у конференції "Християнське розуміння прав людини: складні питання", що проходила в Євангелічній академії Бад Болля, за участю Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату, Співтовариства протестантських церков в Європі, Конференції європейських Церков і Фонду Конрада Аденауера. Де виступив з доповіддю "Богословское видение прав человека, политические традиции и реалии". Стрижнем якого стала теза про те, що з християнської точки зору, виправдано жертвувати життями людей, заради підтримки територіальної цілісності держави. Так і сказав очманілим зборам: "Ценности веры, святынь, Отечества для большинства православных христиан стоят выше, чем права человека, даже право на жизнь" ...
По-друге, оскільки самодіяльність церковного ієрарха з урахуванням жорсткої владної вертикалі РПЦ, малоймовірна, то меседж цілком реальний. Мало того, небезпечний.

У тому числі й тому, що батьківщиною «помаранчевих експериментів» є Україна. І у нас як і раніше є, як прихильники, так і противники подій 2004 року.

Але це, погодьтеся, наші проблеми.

Які ми в змозі вирішити самостійно.

Без надання можливостей для "справжньої роботи" російському воїнству. Навіть якщо хтось десь і "попросить Росію про захист".

Про те, як Росія сходила на танках з миром до Грузії, думаю, ще ніхто не забув.

До речі, в Росії цю тему почали активно реанімувати. В ту ж минулу п'ятницю, тобто 5 січня, російська Комісія з нагородження громадськими нагородами і пам'ятними знаками заснувала таку собі неурядову медальку "За принуждение к миру".

Нагороджувати нею планують військовослужбовців, які брали участь у збройному конфлікті з Грузією, "а також усіх, хто надає активне сприяння у проведенні гуманітарної місії в цьому регіоні".

На лицьовій стороні медальки буде зображена колона російської бронетехніки на тлі гір, а на зворотному - напис - "За принуждение к миру" і "Серпень 2008" в обрамленні лаврового вінка.

За словами екс-начальника Генштабу Радянської армії Михайла Моісеєва, медальки будуть карбувати на кошти невказаних спонсорів.

Але хто сказав, що російська любов примушувати до миру обмежилася тільки Кавказом.

Колона російської бронетехніки на тлі Дніпра теж непогано може виглядати на медальці ...

Але і це не все. Оскільки це саме нещасливе 5 січня 2012 активізувало креатив не тільки у попа православного, але й у його мусульманського колеги.

Бо за дивним збігом обставин про войнушки поговорив і, званий верховним муфтієм Росії Талгат Таджуддін. Який явно переплюнув Чапліна, закликавши мусульман і православних "сплотиться в едином исламо-православном джихаде против империи Сатаны". Ну, тієї самої, зі столицею в місті-герої Вашингтоні.

Як саме повинні нові шахіди битися зі злом, башкирський посередник між Богом і людьми не пояснив. Заявивши лише, що "антизападная позиция России, выразившаяся в признании независимости Абхазии и Южной Осетии, приведет к скорой потере Америкой своего влияния на международной арене, чем должны воспользоваться мусульмане всех стран".

Тобто все та ж реанімація примусу до миру. Тільки в ісламському варіанті.

До речі, те, що на відкриту пропаганду війни, заборонену Конституцією РФ, ніяк не відреагували російські правоохоронці, теж по-своєму досить показово.

Як показово й те, що на ці войовничі заклики ніяк не відреагувала і "українська влада". Хоча про що це я. Адже глава держави з нагоди Різдва благополучно молився у Почаївській лаврі, яка належить саме Московському патріархату.

Так що про оголошення Чапліна персоною нон-грата в Україні поки можна лише мріяти.

Тим більше, що автор войовничих чаплінізмов має в Україні неслабке лобі. В особі, скажімо, пана Фірташа.

Інакше, з яких би справ все той же Чаплін в березні 2010 року від імені РПЦ просив першого віце-прем'єра російського уряду Віктора Зубкова переглянути схему постачання російського природного газу українським хімічним підприємствам (більшість з яких контролює Дмитро Фірташ), давши їм можливість закуповувати його безпосередньо у "Газпрому" за толлінговими схемами. Пояснивши прохання тим, що українські компанії надають "істотну допомогу" церкві.

Тобто в наявності факт чистого лобіювання інтересів конкретної бізнес-групи, за якою стоїть пан Фірташ. Така собі корупційна схемку. Де з одного боку український бізнес інвестує в УПЦ МП, а та в свою чергу виступає лобістом перед російською владою. Причому Чаплін не особливо приховував і те, що спочатку газову чолобитну «українські хіміки» просили вручити від імені глави РПЦ Кирила особисто президенту Медведєву. Але потім, мабуть порадившись, попи вирішили опустити рівень до першого віце-прем'єра.

Інша справа, що питання Чаплін не вирішив. Але факт в наявності. Тому коли щось, то з п'ятою колоною в особі інших VIP прихильників російського світу проблем не буде.

Ну і раз ми вже згадали про Кирила, то не можна не звернути уваги на його присутність на братській трапезі після літургії в Богоявленському соборі міста Ногінська 18 грудня минулого року. Під час якої інтернет-просунутий глава РПЦ, коментуючи нещодавні акції протесту, повідав братії про шкоду соцмереж. А заодно і про моральну дезорієнтацію і втрати базових цінностей, які особливо чітко проявляються в житті країн, що входять в канонічний простір Московського Патріархату. До яких, зрозуміло, відноситься і Україна.

"Проти нас, заявив Кирило, - працює ціла індустрія. Візьміть інтернет - 10-15-20-тисячні блоги, працюють проти Церкви. Ми не знаємо, на які гроші це робиться, але факт, що там зневажається ім'я Боже. А ми робимо вигляд, що у нас нічого не відбувається. Так ми всі втратимо. Адже наша молодь не в Церкву приходить, а сидить в інтернеті - вже й телевізор не дивиться "...

Щодо телевізора це показово. Особливо для Росії. Де телебачення знаходиться під тотальним контролем влади. А процес інтернет-дезомбізаціі ні Путін, ні Кирило контролювати не в змозі.
Тому просунутий патріарх був змушений констатувати, що РПЦ поки сильно програє в інформаційній діяльності. Видавши при цьому чудову фразу, яка якнайкраще охарактеризувала нинішні і суть, і завдання РПЦ: "У нас с вами сейчас нет времени раскачиваться - мы должны активно работать. Мы должны забыть привычные стереотипы - отслужил панихидку или молебен, денежку получил, сказал всем “спаси Господи” и пошел спать. Закончилось это время, если вы действительно заботитесь о Церкви"...

Ось вже воістину - О, скільки нам відкриттів дивних ... А то чому то весь час здавалося, що церква має зовсім інше призначення ....

1 коментар:

  1. Може хто забув: Гіркіна-Стрєлкова нам прислав патріарх кацапів Гундяй, а основу його банди складала "охорона" Києво-Печерської лаври.

    ВідповістиВидалити