Замість очікуваної звістки, про падіння 20 або 21 березня літака з тілом «Путіна» після вильоту з Астани, 22 березня з'явилося повідомлення про утоплення джипа з Януковичем-молодшим. Але офіційна смерть Путіна не відміняється.
Про необхідність провести його урочистий похорон Кремлю нагадав 23 березня Ілля Пономарьов, єдиний депутат Держдуми РФ, який голосував проти анексії Криму, завдяки чому ця людина Кремля стала своєю у Вашингтоні і каналом для переговорів. Реально це не особисто Пономарьов, а Вашингтон, через Пономарьова нагадав східним партнерам про їхні зобов'язання по Путіну.
24 березня про те, що «Путін - все» написав Слава Рабинович, посилаючись на спілкування з високими західними дипломатами. «Все» в сенсі, що особисто з Путіним Захід говорити вже не буде, і по-справжньому значущі і довгострокові домовленості можливі вже тільки з новою адміністрацією Кремля, яку в Москві повинні самі створити і чим швидше, тим краще для всіх.
24 березня сайт російської партії «Воля» Світлани Пеуновою помістив Заяву у зв'язку зі станом Путіна. «Воля» вимагає провести медекспертизу наявного Путіна на предмет його ідентичності з громадянином РФ В. В. Путіним 1952 р. народження, оскільки має серйозні підозри, що це різні особи. «Воля» впевнена: Путін - несправжній і направила свою «Заяву» Управлінню справами Президента РФ, Головному медуправлінню Управління справами Президента РФ, Уряду РФ, Держдумі, Генпрокуратуру РФ і Раді Федерації, вимагаючи розслідування. Заява «Волі» відтворює українські та інші зарубіжні ЗМІ. Не виключено, що через якийсь час ООН та інші міжнародні організації теж поставлять питання про таку експертизу.
На цьому тлі Олександр Коваленко, який пише під псевдонімом «Злий одесит", 24 березня не пропустив нагоди потролити Кремль, і припустив, що президентом РФ скоро стане Сергій Борисович Іванов. Логіка в тому є, пора, нарешті, хоча б одному Іванову очолити Росію. У світі явно щось змінюється, якщо вже Одеса пропонує президентові Москві, а не тільки Москва засилає в Одесу «народних мерів».
Схоже, що 23 березня стартувала міжнародна компанія з організації похорону Путіна, таємні переговори про які між Заходом і Кремлем в обмін на зняття санкцій орієнтовно йдуть з 15-16 березня. Без похорону Путіна вже не обійтися. По-перше, він накоїв стільки лиха, що у нього є тільки один вибір: Гаага або померти. Варіант з вирощуванням капусти на Валдаї, на відміну від Хрущова, для нього виключений. По-друге, імперська система РФ, як і стародавнього Риму, майже не залишає можливостей для виходу імператора на пенсію, інакше, як в інший світ, чим неприємно для імператорів відрізняється від демократій.
Просто померти Путіну теж складно, так як після нього залишається такий колосальний обсяг проблем, що вирішувати їх будуть не одне десятиліття. Тому перед похоронами Путіна всі зацікавлені країни прагнуть попередньо домовитися з Кремлем, про схеми їх можливого вирішення, усвідомлюючи, що Кремль слово не тримає. Тому всі договори з нинішньою кремлівською Семибоярщиною (романтичне латиноамериканське слово "хунта" ми їм уже не віддамо) є тільки прикидками, які знайдуть яку-небудь вагу тільки після відходу Путіна. На додачу Путін це бренд і зміна політики Кремля без зміни бренду неможлива, а тому похорон Путіна - це неминучість. Тільки після них стануть публічними і легітимними ті особи в Кремлі, з якими зараз йдуть переговори.
Переговори йдуть не в лінійному режимі зняття санкцій в обмін на похорони Путіна, це вже обумовлено, а в режимі покаяння Росії за гріхи Путіна не тільки на словах, але й на ділі. Тут доводиться вирішувати ряд проблем, створених Росією.
Номер 1 - це українська проблема: повернення окупованих частин Донбасу і Криму, вибачення, виплата компенсації, звільнення Надії Савченко та інших заручників Кремля. Також видача Януковича і його «сім'ї» з награбованим, плюс одіозних фігур -Гіркіна, Захарченка, Плотницького і т.д. Для Семибоярщини вона найболючіша і тут в Кремлі конкурують два варіанти. Вічне АТО - Автономний територіальний округ по типу Гагаузії в Молдові чи Новоросія як Придністров'я. В обох випадках новий уряд РФ офіційно знімає з себе всі соціально-фінансові зобов'язання перед жителями Донбасу розведеними Путіним, регіоналами і комуністами, але зберігає свободу рук для ігор в «гуманітарку». Варіант з Новоросією не виключає і великого наступу-ривка російських військ на Донбасі в квітні, щоб наостанок захопити максимум території.
Придністровська проблема менш болюча для Семибоярщини. Придністров'я для Кремля давно є тягарем і «чорною дірою», що безповоротньо поглинає гроші. Схоже, що Семибоярщина вже розмірковує, чи не відмовитися від нього на користь України під виглядом компенсації за розорення Донбасу чи за Крим, а заодно позбутися витрат на Придністров'ї. Молдова сама не цілком впевнена чи потрібне їй Придністров'я, вистачає і проблем з росіянами, які називають себе гагаузами, а результат референдуму в Придністров'ї про вибір між Молдовою та Україною ясний. Не виключено, що Придністров'я може опинитися в Україні навіть дещо раніше Криму.
Проблема повернення Абхазії і Південної Осетії Грузії теж на порядку денному, і межує з проблемою повернення Азербайджану семи його районів і Нагірного Карабаху (Арцаха). До честі Вірменії, вона не анексувала цю територію і формально Арцах знаходиться в тому ж статусі, що і Придністров'я. Його «незалежність» підтримується за допомогою військових баз Росії у Вірменії. Ситуація аналогічна донбаській. Населення Вірменії - 3 млн. чоловік, Азербайджану - 9,5 млн. і пріоритет в ресурсах. Але кожен раз, коли армія Азербайджану намагалася повернути Карабах, повторювалася історія серпневого наступу ЗСУ на Донбасі, - Росія з території Вірменії додавала своїх військ і наступ азербайджанців провалювалося. Тому Азербайджан залишив на довгі роки такі спроби, але в 2014 р. уклав військовий союз з Туреччиною і обидві армії півроку проводять інтенсивні навчання. До їх союзу долучилася і Грузія.
Семибоярщина поки не допускає і думки про повернення цих територій і сподівається на свою військову перевагу на Кавказі. На це вказують провокаційний політ військового літака РФ 15 березня біля берегів Туреччини і бій 19 березня на кордоні Карабаху та Азербайджану, в якому за оцінкою МО Азербайджану загинуло і отримало поранення 20 солдатів противника. Ці кавказькі проблеми, як і можливе проголошення незалежності Ічкерії-Чечні і Дагестану, де йде партизанська війна, затуляються поки європейськими проблемами.
Крім української та придністровської серед них калінінградська і карело-фінська. На минулому тижні калінінградська проблема знову замиготіла в ЗМІ. Потсдамська угода 1945 року передбачала повернення Німеччині Кенігсберга в 1995 році, але тоді Німеччина не стала вимагати цього від Росії з вдячності за відсутність перешкод її об'єднанню. Тепер введення РФ в Калінінградську область «Іскандерів» з ядерними боєголовками ситуацію якісно змінило, а тема їх виведення і демілітаризації всієї області явно на порядку переговорів Заходу з Семибоярщиною. Несподівані загрози від секретаря Радбезу РФ Н. Патрушева 19 березня на нараді в Петрозаводську з питань облаштування держкордону на адресу фінських і карельських націоналістів і сепаратистів вказують, що теми повернення Фінляндії відібраних у неї в 1939 році територій або відтворення Карело-Фінської республіки як незалежної держави теж на порядку переговорів. Тільки через одне вторгнення в Україну санкції з РФ вже не знімуть, а проблему на ім'я «Росія Путіна» будуть вирішувати комплексно.
У цій ситуації Семибоярщина сама вирішила натиснути на Захід, і перш за все, на Меркель, піднісши їй 18 березня «повстання трудящих» у Франкфурті. З ним Служба зовнішньої розвідки РФ явно прокололася, так як трудящі сильно нагадували тітушок, а штурм нового відділення Євроцентробанку був повним нонсенсом. Можна було зрозуміти, якби його штурмували греки, але німці, облягати власний банк, в якому у них немає депозитів, виглядають вкрай непереконливо. Атаку продовжив популярний німецький журнал «Шпігель», помістивши 21 березня на обкладинці колаж з фото Меркель на тлі гітлерівців в Афінах, але статті до картинки не дав.
Скільки грошей повз касу за це зайшло на «Шпігель» можна тільки здогадуватися, але результат, як і від «повстання» у Франкфурті, був прямо протилежним очікуванням. Меркель уклала твердий союз з Обамою і Туском, що ніяких пом'якшень санкцій РФ не буде, і раніше, ніж у червні про це говорити нічого. Через день Могеріні від імені ЄС уточнила: не в червні, а наприкінці липня. Тобто у вересні, так як єврочиновники в серпні підуть у відпустки. Даючи зрозуміти Семибоярщині, що вона перебрала міру, саміт ЄС 20 березня прийняв рішення, що відтепер газ у «Газпрому» буде закуповуватися централізовано і за цінами, однаковим для всіх країн, а в перспективі ЄС взагалі від нього відмовиться. 22 березня Норвегія заявила, що готова максимально замінити своїм газом російський. Так спецоперації СВР і ФСБ звели нанівець зусилля «Газпрому», який два тижні до цього гнав без обмежень різко здешевлений газ в ЄС.
Щоб спецслужби і їх придатки знову чогось неначудили, в Москві 24 березня провели обшук у редакції телеканалу LifeNews, а точніше Семибоярщина взяла його під щільний контроль. В Управлінні справами президента РФ з 23 березня почали чистку та іменем Путіна змінили трьох начальників управлінь: міжнародного співробітництва, співпраці в СНД і внутрішньої політики. Апарат президента РФ перейшов під контроль Семибоярщини. Так як 23 березня Лаврова нагородили орденом «За заслуги перед Вітчизною» першого ступеня, то в контексті того, що відбувається це ознака: готують до відходу за «станом здоров'я». Що й логічно, коли переговори стануть публічними МЗС РФ на них має представляти інша особа.
Прагненням натиснути на західних партнерів були і грандіозні вчення армії РФ, що закінчилися 21 березня. США відповіли на них «Драгунською прогулянкою» в 6 країнах і розміщенням систем ППО «Патріот» у Польщі. До провокаційних польотів ВПС Росії над Балтикою майже звикли. Новизною стало звернення британських рибалок в службу Королівства, що 22 березня до них у сітки біля островів Зовнішні Гібриди втрапив і пішов російський міні-підводний човен, а ліцензії на вилов такої «риби» у них немає. Консерватори і лейбористи Великобританії напередодні парламентських виборів у травні активно змагаються, хто з них краще захистить країну від «Ведмедів» і допоможе Україні.
Військові демонстрації РФ лише згуртували Європу, погіршили в ній імідж Росії і готують грунт для постановки питання про позбавлення її ядерної зброї. Як і з російським бунтом у Франкфурті результат вийшов протилежний. Замість махання томагавками Захід і ОПЕК твердо знижують ціну на нафту, незважаючи на зусилля РФ припинити видобуток її в Лівії та Іраку руками «Ісламської держави». Побічною жертвою цієї боротьби став союзний РФ режим чавістів у Венесуелі. У країні гострий брак продовольства, так як чавісти угробили аграрний сектор і Венесуела швидко рухається до революції і громадянської війни. Попереду літо і звичайний сезонний спад попиту на нафту, а у Росії перспектива вилетіти з її ринку.
Розмови про відключення Росії від SWIFT виявилися ефективними вже самі по собі. SWIFT став каналом, по якому з РФ в 2014 році настільки активно втікали гроші, що вона вийшла на 13 місце серед його користувачів, через що за підсумками року буржуї ввели її представника до Ради директорів. Тому США і ЄС 20 березня вирішили РФ від SWIFT поки не відключати: ще не всі гроші втекли з Росії. Примус Росії до миру без використання високоточної зброї триває.
Для РФ позначилася і китайська проблема. 19 березня Reuters повідомило про призупинення будівництва «Сили Сибіру», пробний пуск якої планувався в 2019 році. Цього ж дня «Путін» прийняв у Кремлі тов. Чи Чжаньшу, главу канцелярії ЦК Компартії Китаю. Різниця статусу сторін посилюється тим, що ще 16 березня світ очікував появи Путіна після «пропажі» на зустрічі з президентом Киргизстану. Суть переговорів Семибоярщини з товаришем з Китаю буде зрозуміла у світлі звістки про призупинення «Сили Сибіру» і заяви 27 лютого віце-прем'єра А. Дворковича, що РФ готова пустити китайських друзів до своїх свердловин в пропорції 50 на 50 або 51 на 49 відсотків акцій. Додамо пропозицію 24 березня Казахстаном РФ своєї труби Бозой-Чимкент для подачі газу в Китай шляхом установки на ній трьох нових компресорних станцій, що підніме потужність труби з 2,5 до 10 млрд. Кубів. Стає очевидно, китайці, звичайно, звикли планувати на століття, але газ хочуть отримувати вже цього року. За вирішенням цього питання скромний глава канцелярії ЦК КПК і їздив до Москви.
Коли в Москві з'явиться легітимний уряд, а не нелегальна Семибоярщина, тоді і приїде китайський чиновник відповідного рангу, а поки - тільки начальник канцелярії. Що Кремль в цейтноті зрозуміли не тільки в Пекіні, але і в Мінську й Астані. Найбільшою безглуздістю зустрічі в Астані 20 березня були слова «Путіна» про підтримку Назарбаєва на дострокових президентських виборах 26 квітня, до яких Путін сам його місяць тому примусив. Тепер «задній хід» - РФ потрібні союзники, а вони диктуватимуть їй свої умови. Лукашенко зробив це вже в Астані, заявивши «Путіну», що уряди країн ЄЕС повинні почати напрацювання документів ще до зустрічі президентів у Москві 8 травня, чим стурбував «Путіна», уповноваженого лише читати з папірця як Брежнєв читав доповіді з'їздам КПРС. Де-факто Лукашенко натякнув, що якщо папери по ЄЕС не будуть готові, то він до Москви може і не приїхати.
Атамбаєв 23 березня заявив, що Киргизстан вступить в Євразійський економічний союз (ЄЕС) тільки 9 травня, і закинув «пробний камінь» скасування російської мови в країні як другої державної. Кремль і Держдума скривилися, розуміючи, що це лише початок, а «каменепад» ще попереду. Тим більше що цей ЄЕС калька на швидку руку з ЄС і серйозно про нього можна буде говорити лише після легалізації Семибоярщини і похорону Путіна.
Таким чином, оптимальною датою похорону Путіна як бренду представляються 7 і 8 травня, що дозволить Росії уникнути іміджевого удару, так як в Москву на святкування 9 травня майже ніхто з-за кордону не приїде. Але ось на похорон «Путіна» в Москву до 9 травня іноземних делегатів прибуде чимало, і честь мундиру буде врятована. Ну а поки Кремль тренується на похоронах родини Януковича. Молодший готовий, на підході тато, якого «Московський комсомолець» і промосковські «Вести» в Україні готують до відспівування з 23 березня, розповідаючи про інфаркт. Поховання двох Януковичів у Криму - оригінальний спосіб Кремля видати їх Україні і закрити питання. Заодно і вилучити їх накопичення. Коли-небудь ДНК-експертиза дозволить встановити: чи справжніх Януковичів поховали і ще поховають у Севастополі, а також з'ясувати, коли помер справжній Путін.
Немає коментарів:
Дописати коментар