Київ – З кожним наближенням Дня української писемності і мови, що відзначається 9 листопада, на поверхню виринає болюче для українців мовне питання. Востаннє ініціатива партії «Свобода» скасувати мовний закон «Ківалова-Колісніченка» призвела до тези Володимира Путіна про «утиски російськомовного населення» на сході України. Відтак такий прецедент має стати останнім сигналом для влади, що українську мову потрібно пропагувати знизу, а не згори, сподіваються активісти і безкоштовно навчають усіх охочих української на спеціальних курсах.
Кожного вівторка третьокурсниця факультету філології Юлія Галета зі студентки Києво-Могилянської академії перетворюється на викладачку. Вже третій місяць дівчина викладає українську на спеціальних безкоштовних курсах. Серед її студентів не лише кияни, а й переселенці зі сходу й навіть колишні мешканці Росії.
«Зазвичай проблемою для учнів є фонетика, це розрізнення и-і, е-є. Вони їх графічно плутають і не знають де вживати. Трохи важко одразу налаштувати артикуляційний апарат на вимову українських звуків, спотикаються на кінцевих м'яких приголосних, але ми намагаємось працювати зі скоромовками, читанням вголос і до середини чи кінця курсу вони розговорюються», – ділиться практикою молода викладачка.
«Звичайно, є певний відсоток тих, хто засоромився, хто живе в країні не знаючи мови, але є дуже велика кількість тих, хто йде через роботу. Документація і ділова переписка ведеться українською і їм трохи проблематично працювати з нею через те, що не володіють українською мовою», – додає Юлія Галета.
Мовне питання таке ж інтимне, як і релігійне
Поділ за мовною ознакою організаторка і координаторка курсів Анастасія Розлуцька називає величезною бідою України, що й спричинила можливість Путіну прикриватись «захистом російськомовного населення». Мовне питання таке ж інтимне, як і релігійне, наголошує вона.
«Коли в такі інтимні речі починають втручатися політики, то це багато в чому людей зачіпає», – каже вона.
І схоже, зачіпатиме ще довго, додає активістка громадянського руху «Відсіч» Інна Шевчук. До дня української писемності і мови разом з друзями під адміністрацією президента вони провели акцію з вимогою скасувати до сих пір діючий закон «Про засади державної мовної політики», відомий також як «закон Ківалова-Колесніченка». Дійовими особами театралізованої вистави були українські «мова», «книжка» та «телебачення», що прийшли до «президента Петра Порошенка» прохати про підтримку на що той запропонував їм «вату».
«Чим більше в нас буде російськомовного контенгенту і контенту у будь-якій сфері і на будь-якому рівні, тим більшою є загроза зростання сепаратистських настроїв. Будь-який російськомовний патріот не скаже, що нам не потрібно мати українську як єдину державну мову. Ми ж хотіли показати, що коли Порошенко починає загравати з сепаратистами і хоче ввести російську мову як регіональну, стає таким самими «ватніком», як і ті, що там воюють», – пояснює активістка.
Закон «Ківалова-Колісніченка» є формальністю – Макаров
Натомість журналіст і письменник Юрій Макаров від чергового підняття на поверхню мовного питання активістів всіляко застерігає.
«Будь-які різкі рухи в цьому напрямку використовуються ворогами, щоб запустити чергову мульку про утиски російськомовного населення. Перше правило: не зашкодь. Але перш ніж боротися з цим законом, який в наших умовах є радше формальністю, я б на місці тих людей, які стурбовані становищем української мови, спробував би змінити ситуацію з реальним функціонуванням української мови. Це стосується освіти, телебачення, книговидання і врешті-решт вивченням мови усім бажаючим», – нагадує він.
Українській мові потрібні не закони, а періодичні видання, україномовні телепередачі, книжки і музика, додає Макаров. Лише тоді українська мова перестане бути показним тестом на патріотизм чи лояльність до України.
Джерело: Крим. Реалії.
Немає коментарів:
Дописати коментар