Швидке захоплення Хомса не допомогло Асаду, хоча Асад цілком навіть собі тиран і багато міг зробити. Зачистка не допомогла. Переловити всіх бойовиків не вдалося, вони продовжили свою діяльність, родичі та друзі постраждалих при захопленні (котрі до цього нейтрально ставилися до ситуації) стали вливатися в число протестуючих, кількість жертв постійно зростала. Ісламісти поїхали з Туреччини і з усього світу.
Швидка зачистка і захоплення виявилися пасткою.
Захоплення міста було здійснено до 29 лютого, однак, договір (і тут договорняки і зрада) про припинення вогню був підписаний лише 12 квітня. Контролювати всю провінцію у армії не виходило. Масові арешти породили відповідну реакцію, працівники зупинених підприємств поповнили ряди протестуючих. 10 березня у місті знову спалахнули бої, в яких вже після «швидкої зачистки» армія використовувала на вулицях танки. До квітня, як уже було зазначено, армію вивели з міста. Але напади на армійські блокпости в місті продовжилися.
Весь рік тривала приблизно така ж свистопляска, як у нас під час перемир'я, тільки з поправкою: повстанцям у Сирії ніхто не постачав танки і гаубиці, як Стрєлкову, і Гради зі Стрілами-10, як Мозговому. Тільки стрілецьке озброєння, міномети і ПТРК. Асад все одно психанув.
Вже 30 грудня 2012 закінчилася друга швидка зачистка Хомса. Її провели менш ніж за тиждень. Перемога? Як би не так.
І ця зачистка ні до чого не призвела. Крім того, що бойовики стали захоплювати в місті у армії важке озброєння, включаючи танки. Періодично вони відбивали у війська цілі райони Хомса. Потім армія відбивала їх назад, на шляху стираючи в пил.
Армія знову була змушена перманентно відступати. По суті, це були постійні міські бої із застосуванням авіації, ракет, вертольотів, танків і т.д.
А потім в червні 2014 почався третій масштабний наступ на Хомс, якому знову ж передував договірняк.
Зараз Асад контролює Хомс. І то це зроблено було тому, що він просто домовився з бойовиками, які давно вже воюють і один з одним, і з Туреччиною, і перетворилися частково в ІДІЛ, а частина воює з цим ІДІЛ. Асад дав їм вийти зі зброєю, і вони як і раніше контролюють передмістя і ряд населених пунктів біля Хомса. Кожному бойовику було дозволено взяти із собою автомат, рюкзак з особистими речами і по гранатомету і кулемету на кожен автобус. Нічого так собі зрада, так? З міста вийшло 2 000 бойовиків. Всього дві тисячі. У них не було танків, як у Стрєлкова і Мозгового, у них не було ППО, у них не було нічого. І, тим не менш, ви бачили фотографії Хомса.
Порівнювати Сирію і Україну взагалі по-хорошому не можна і неправильно. Україна жодного разу не хунта і не диктатура, та не може користуватися і сотою часткою методів Асада. Наша армія набагато слабкіша сирійської. І, тим не менше, «швидка зачистка», навіть у такому вигляді, при ряді вельми позитивних умов у Асада закінчилася кривавим побоїщем у місті-мільйоннику. За два роки облоги Хомса Асад втратив до 1500 солдатів (офіційно менше, але Хізбалу не рахували). Це при тому, що сирійські революціонери у порівнянні з «ДНР/ЛНР» реально воювали з гівном і паличками. Без танків, без нормальної ППО, без Градів і без транскордонних ударів кадрової армії сусідньої держави.
Якби я був Сєнєю, або Турчиновим, або главою ГШ, або Послом США, дивлячись на фотографії Хомса, на протяжність кордону з РФ, її угруповання, на озброєння бойовиків, вимоги «швидкої зачистки» Донецька (і Луганська) з наявною в України армією, правоохоронними структурами, я б розглядав як пропозиції висадитися на Сонці. Ідея прикольна, звучить добре, але на практиці був би фейл. І добре, що цього ніхто не спробував втілити в реальність. Асад геть спробував, Хомсу це не сподобалося. Та й Асаду теж не сподобалося, «швидка зачистка» в підсумку привела Башара до необхідності використовувати хімічну зброю вже у себе в столиці, бо кров - не водиця.
Фактично, після анексії Криму, коли регіональні політичні еліти і промислові боси Донецької та Луганської областей вирішили звернутися за допомогою до представників російських спецслужб і за участю місцевих проросійських маргіналів і люмпенів покачати ситуацію, Донбас був уже приречений.
Для розуміння суті, поясню дуже просто. Зовнішній борг України в кінці 2013 року - 31 з копійками мільярда доларів. Віктор Федорич тут же зайняв 3 млрд. доларів у Вови, профукав їх миттєво і збирався зайняти ще дванадцять. 12 млрд. доларів мінус комісія і стабільні інтереси інших олігархів, котрих не затискав навіть Федорич, - це саме та сума, яку вимагали собі на годування володарі Донецька і Луганська, даючи стрєльцовим і мозговим «зелене світло». Це ціна питання, ціна неозвученого ультиматуму, який був поставлений Києву. Таких грошей у країні не було, Київ не міг фізично виконати економічних вимог справжніх ляльководів «сепаратистів». Київ не міг виконати і політичних вимог пулу Ахметова, Сім'ї та Єфремова, що перебували у забезпеченні недоторканності деяким одіозним фігурам режиму Януковича. Тому що в такому випадку Сєня і Пастор полетіли б слідом за Януковичем в Ростов. Ну і, звичайно, Київ не міг визнати анексії Росією Криму, тому що так, взагалі, не буває. І не міг продовжувати закуповувати російський газ за астрономічними цінами і в необхідних РФ обсягах.
З огляду на те, що забезпечення референдуму в Криму було військовою операцією (в цьому навіть Путін зізнався), відповіддю на появу Стрєлкова (який здійснював координацію дій гібридних козаків і НД РФ у Криму) в Слов'янську могло бути тільки проведення військової операції з боку України. Це стає очевидним, якщо подивитися на скупчення російських військ біля кордонів Донецької і Луганської областей. У таких умовах поліцейську операцію ніхто не проводить. Ні, цю операцію, зрозуміло, можна назвати АТО, щоб кредити продовжували давати, але, по суті, це буде військова операція із застосуванням армії. Це до питання, навіщо відправили війська на Донбас? Тому, що Путін відправив свої війська в Крим (ах, вибачте, вони там були).
Маленькі доморощені гітлери влаштовують світові війни не тому, що дуже хочуть, а тому, що, зробивши один крок, доводиться здійснювати інші. Гітлер ввів війська в Австрію для забезпечення проведення там правильного референдуму про приєднання після того, як у нього не вийшло створити митний союз з Австрією. Путін ввів війська в Крим для забезпечення проведення там правильного референдуму про приєднання після того, як у нього не вийшло створити митний союз з Україною. І те, і інше спустило гачок світової війни.
Оскільки будь-яка дія народжує відповідну протидію. Донбас прирекли на страждання саме в той момент, коли представники політичних і промислових кіл Донбасу замість того, щоб стримати свої апетити, здати творців тіньових схем Януковича і згуртуватися проти агресора, вирішили використати свій політичний та економічний вплив, щоб допомогти російським спецслужбам і проросійським маргіналам полякати Київ.
Як показує світовий досвід, якщо не усунути справжню причину протестів, то ніякі «швидке захоплення і зачистки» не допоможуть. Причина Асада - це він сам, його віросповідання і побудована його батяньою диктатура довжиною в 40 років. Тому усунулися бойовики, у яких з'явилися проблеми важливіші, ніж Асад, і тому настав мир.
В Україні причин було дві. Перша - це апетити (і страхи) володарів Донбасу. Усунути апетити вдалося тільки бойовикам «ДНР / ЛНР» методами практичного терору, віджимань, вбивств, націоналізацій і то лише частково. Страхи володарів Донбасу виявилися надуманими, Київ не сильно-то і горів бажанням руйнувати їх імперії, тому що побоювався краху економіки в результаті цього. Ахметова, звичайно, тиснуть, але він у Києві он навіть протести влаштовує і не дзижчить гуде. Вважай, цивілізовано все, Беня навіть ГЗК не відібрав по свавіллю. Так що спроба бавитися у сепаратизм з проміжною станцією під Донецькою ОДА та з кінцевою в Кончі-Заспі з боку Ахметова точно була ідіотизмом безмежного рівня.
А ось друга причина протестів - це РФ. І цю причину не може усунути ні «швидка зачистка», ні санкції всіх розвинених країн. Не усунувши цю причину, навіть встановивши справжню диктатуру, захопивши Донецьк та інтернованих сотню тисяч неблагонадійних, Україна все одно отримала б замість Донецька Хомс, тільки втрати були в рази вище і про європейські перспективи можна було б забути, так само як і про допомогу світової спільноти.
Громадяни!
Не повторюйте марення і дотримуйтесь інформаційної гігієни. ЗСУ в їх тодішньому стані, якщо і могли захопити Донецьк в 2014, то незрозуміло було, що робити з натовпами регіоналів, їх структурами, криміналом, маргіналами і всім іншим. Але навіть якщо б і цю проблему вдалося вирішити, залишалася ще Росія, яка готова була на чашу терезів кинути все. Як тільки під Іловайськом над проектом РФ нависла тінь, російські військові тут же вдарили, незважаючи на те, чого їм це коштувало. Якби тінь нависла раніше, логічно припустити, що вдарили б і раніше. Донбас потрібен був РФ як кривава рана на тілі України, щоб закрити питання з Кримом, і Росія отримала б його раніше чи пізніше, більшою кров'ю чи меншою. Як на мене, так краще меншою кров'ю, бо втрати армії в разі спроби контролювати Донецьк і Луганськ було б порівняти з сирійськими. Картинка теж була б порівнянна. Плюс два Іловайська, і крики, навіщо кинули непідготовлену армію в забудову і десятки тисяч жертв серед цивільних.
Проблема з РФ не вирішується на цьому рівні. Її належить вирішити на іншому.
Після того як кілька десятків представників великого бізнесу при мовчазній згоді більшості жителів Донбасу прийняли рішення лякати Київ Росією, Донбас уже не могли врятувати ні ЗСУ, ні добробати, ні Ярош, ніхто. Оскільки РФ, поки регіонали думали, що впіймали бога за тестікули, вдалося розкрутити кривавий маховик, який тепер не затихне десятиліттями.
Висновки.
Крадуть і бідно живуть у нас в країні майже скрізь. Де копанки, і де бурштин.
А ось стрєльцови приїжджають тільки туди, де люди масово і ревно вірять у хрінь. Тому що люди, одурманені хрінню, замість того, щоб організовано протидіяти стрєльцовим і тим, хто їх привіз, сортують марення у себе в голові.
Припиняйте вірити в хрінь.
До зустрічі.
Антон Швець
Немає коментарів:
Дописати коментар